Давно відома істина, що кожна дитина — це діамант. Важливо лише помітити у ній талант, здібності і допомогти, так би мовити, відшліфувати їх.
Кожен з нас, батьків, мріє, щоб його дитина була і талановитою, і здібною, і розумною, одним словом — надзвичайною. Та не секрет, що для дитини необхідно створити всі умови для гармонійного розвитку, з перших днів життя плекати її в любові, усіляко сприяти пізнанню нею світу, тобто вкладати в неї душу. І тоді результат не забариться — дитина буде дивувати своїми знаннями, інтелектом, розумом.
Сьогодні я хочу розповісти читачам про таку дитину — талановитого і розумного хлопчика, учня 8-А класу НВК № 3 Михайла НІКОЛАЙЧУКА.

Те, що Михайло дуже здібний, першою, звичайно, помітила мама хлопчика, Алла Дмитрівна. Вона за фахом педагог, вчитель початкових класів СЗОШ № 2. Читати Мишко навчився уже у п’ять років, відвідуючи дитячий садочок «Перлинка». Вихователька Г.В.Шульгіна говорила, що Михайлик був одним із кращих.
Далі дитина зустрілася зі своєю першою вчителькою — педагогом НВК № 3 Н.М.Терехівською. Ніна Миколаївна також відзначила неабиякі здібності учня і приділила максимум уваги обдарованій дитині.
Михайлик почав проявляти себе у інтелектуальних шкільних конкурсах «Найрозумніший». Дитина працювала активно на уроках, а вдома виявляла неабияку посидючість і жагу до знань. Хлопчик багато читав, причому довідкову літературу (енциклопедії, газети, журнали, довідники, посібники) йому купували і передплачували батьки. Згодом на сімейній раді одностайно було вирішено, що Михайликові потрібен комп’ютер, який йому незабаром купили. Грошима допомогли бабуся, Ольга Олексіївна і дідусь, Дмитро Андрійович. Вони ж завжди підтримують при покупці недешевих нині книг і довідників.
Пощастило учневі й з педагогом математики у п’ятому класі: Валентина Михайлівна Кикоть — одна з кращих викладачів математики міста, вчитель вищої категорії з 25-річним стажем.
Саме з Валентиною Михайлівною хлопчик пізнав цікаві грані «королеви наук» — математики, які в подальшому стали у нагоді при вивченні фізики і хімії, захопленні шахами.
Перші перемоги Михайло Ніколайчук отримав саме з математики — перше місце у міській олімпіаді з математики у шостому класі (у обласному етапі шестикласники не беруть участь).
Наступного року, уже семикласником, Мишко виборов перше місце на міському і друге місце на обласному етапі олімпіади з математики. Крім того, став першим у місті в олімпіадах з фізики, української мови, географії. Талановитий хлопчик просто закоханий у математику, при цьому має, за словами В.М.Кикоть, феноменальну пам’ять.
Нині Михайло Ніколайчук — восьмикласник. І цей навчальний рік багатий для нього на перемоги. На міському етапі олімпіад він виборов перше місце з математики, фізики, хімії, і третє — з інформатики. У січні відбулися обласні змагання для школярів, які принесли перемогу (перше місце) юному шепетівчанину з фізики і хімії. Нині Михайлик готується до ІV Всеукраїнського етапу змагань, який відбудеться у травні в місті Одесі.
Щодня, крім уроків, він працює з довідковою літературою, розв’язує задачі, ребуси, завдання, що є складнішими за шкільну програму. Причому, ніхто і ніколи не примушує хлопчика це робити. Декілька годин занять на день для нього — радість. Пізнавати нове, незвідане для Михайлика є потребою.
Звичайно, усі перемоги юного дарування — результат копіткої роботи Михайла і педагогів НВК № 3: В.М.Кикоть, Т.С.Мєшалкіної, Г.В.Столярчук, В.Ф.Ліщук, А.М.Кондратюка, С.С.Самсоненка, класного керівника О.Л.Звенигородської. Батьки в усьому підтримують сина.
Крім науки, Мишко має й інші захоплення: читає книги, відвідує заняття з карате у ДЮСШ (тренер В.М.Гнатюк).
Для Михайлика батьки — Алла Дмитрівна і Олександр Васильович — найголовніші люди у житті. Тому всі мрії юного дарування пов’язані саме з родиною: Михайлик мріє стати вченим, отримати Нобелівську премію, забезпечити свою родину і стати відомим.
А мені залишається лише побажати Михайлові Ніколайчуку, щоб усі його плани і задуми обов’язково стали реальністю.